Бароко

Художній стиль бароко поширювався з початку 17 століття до середини 18 століття. Він був відомий своїми ліпленнями, живописом, поезією та музикою. Бароко процвітало в Європі головним чином в Італії, Німеччині та Франції, але воно також поширилося на Іспанію, Португалію, Нідерланди, Англію та країни Північної Європи. Художній стиль бароко з’явився в епоху Відродження, але він відірвався від традиційних вірувань Відродження, наголошуючи більше на нерегулярності та драматизмі. Він став набагато емоційнішим, вільнішим та виразнішим порівняно із жорсткістю та офіційністю Відродження. Твори в стилі бароко, як правило, поклонялись величі Бога і використовувались для передачі релігійних послань. Це також сприяло соціальній ієрархії завдяки творам мистецтва, які демонстрували силу, багатство та авторитет. Бароко починалося з творів мистецтва, які були набагато емоційнішими, драматичнішими та нерегулярнішими порівняно з творами епохи Відродження. Це також показало свободу вираження поглядів, що було неможливо в період Відродження. Художники використовували на своїх картинах динамічні рухи, щоб показати свої емоції та почуття до релігії. Вони змальовували різні емоції, такі як радість, біль та страх та смерть, зображуючи релігійних святих та біблійні події. Більшість творів мистецтва намагалися спілкуватися з людьми про Ісуса Христа та Бога за допомогою емоційних картин, які наголошували на драмі, а не на формальності та правилах, як твори епохи Відродження. Художники бароко зазвичай хитромудро демонстрували релігійні сцени, щоб привернути до них увагу громадськості. Бароко розвивалося в Італії, де воно народилося, одночасно розвиваючись у Німеччині, Франції та Іспанії. Художники бароко переносили свої техніки в інші країни переважно за допомогою творів мистецтва, які подорожували через церкви. Художній стиль переїхав до Нідерландів, де голландські художники застосували техніку шаруватих кольорів і використали їх як затінення, щоб зробити роботу більш драматичною та привабливою. Бароко стало дуже популярним у Німеччині, коли правитель Баварії герцог Вільгельм V доручив таким художникам, як Пітер Пауль Рубенс та Йоганн Баптист Шпренгер, намалювати його резиденцію та замок. Барокові твори мистецтва стали ще більш драматичними після того, як німецький художник на ім'я Пітер Брейгель створював тіні на поверхнях за допомогою темних кольорів у своїх творах. Техніка була названа світлотіньою, і це зробило бароко більш драматичним, навіть якщо сама картина не мала релігійної тематики. Картини в стилі бароко намагалися якомога більше спілкуватися з людьми завдяки їх візуальним здібностям, що зазвичай спричиняло спотворення або екстремальний рух фігур. Художники використовували спеціальні світлові ефекти, такі як світло ззаду, яскраві плями та сильні контрасти світла і темряви, щоб виділити свої твори мистецтва. Твори мистецтва в стилі бароко були дуже деталізованими і зазвичай зображали історії з Біблії. Під час написання цих сцен художники приділяли велику увагу міміці Ісуса, Діви Марії або когось із святих. Вони використовували насичені кольори, такі як малиновий, золотий та червоний, щоб внести більше драматизму та емоцій у релігійні картини. Вони також дуже детально писали розп’яття, розп’яття, святі родини та інші християнські символи, щоб продемонструвати свою відданість релігії. Твори мистецтва в стилі бароко зазвичай робили більш привабливими за допомогою використання золотих прикрас на рамах та фонах.