Раннє Відродження

Мистецтво періоду між 1300 і 1450 роками називається Раннім Відродженням. Цей термін відрізняє цей період від Високого Відродження, яке сталося пізніше в 16 столітті. Отже, термін "Раннє Відродження" застосовується до живопису, скульптури та архітектури, які демонструють зростаючу тенденцію до натуралізму, а не до абстрактного оздоблення. Раннє Відродження було часом змін у багатьох інших напрямках - від початку гуманізму до кінця феодалізму. Це був час, коли художників почали більше цікавити власні почуття, ніж розповіді історій чи представлення реальності. Вони стали індивідуалістами, які мали нові уявлення про те, як слід створювати мистецтво. Вони намагалися висловити почуття за допомогою живопису. Більшість художників того періоду починали як асистенти в майстернях. Їхні майстри навчили їх малювати, але вони могли вільно експериментувати зі своїми власними ідеями та техніками. Оскільки живописці мали таку свободу, вони почали працювати незалежно один від одного. Вони стали спеціалістами, малюючи один предмет знову і знову, наприклад, релігійні сюжети, портрети чи пейзажі. Це дозволило їм виробити власні стилі. Раннє Відродження - це не те, що люди зазвичай думають, оскільки воно почалося в різний час у різних місцях.