Егон Шиле

Егон Шіле (1890-1918) був австрійським художником, відомим своїми інтенсивними та експресивними роботами. Шіле народився в Тульні, містечку поблизу Відня, в родині Адольфа і Марі Шіле. Його батько був залізничним службовцем, а мати була домогосподаркою. Дитинство Шіле було відзначене трагедією: його батько помер від сифілісу, коли йому було всього 14 років, а його молодша сестра померла від грипу, коли йому було 16.

Шіле відвідував Віденську академію образотворчого мистецтва у віці 16 років, але швидко розчарувався в академічному стилі живопису, якому там викладали. Його більше цікавили експресивні та емоційні якості мистецтва, і він почав розвивати власний унікальний стиль.

У 1915 році Шіле одружився з Едіт Хармс, молодою жінкою із заможної родини, яка також цікавилася мистецтвом. У пари були бурхливі стосунки, але вони залишалися разом до смерті Шіле.

На Шіле вплинула низка художників, зокрема Густав Клімт, Вінсент Ван Гог та Едвард Мунк. Для його техніки були характерні сміливі лінії, спотворені фігури, інтенсивна емоційна виразність. Роботи Шіле часто торкалися тем сексуальності, смертності та людської форми.

Художня кар’єра Шіле була перервана, коли він помер від іспанки в 1918 році у віці 28 років. Незважаючи на своє коротке життя, Шіле залишив значний слід у світі мистецтва, надихаючи майбутні покоління художників своїм сміливим і експресивним стилем.

Ось 5 найважливіших картин Шиле:

«Самовидці» (1911) — на цій картині зображені дві фігури, одна чоловіча та одна жіноча, які стоять спиною до спини із закритими очима. Картина — це дослідження внутрішнього «я» та підсвідомості.
«Мертва мати» (1910) — ця картина є глибоко емоційним зображенням матері Шіле після її смерті. Картина груба та інтуїтивна, показуючи біль і страждання, які Шіле відчував через втрату матері.
«Жінка, що сидить із зігнутими колінами» (1917) — на цій картині зображено жінку, яка сидить на стільці, зігнувши коліна, обхопивши ногу руками. Картина є дослідженням жіночої форми, показуючи інтерес Шіле до людського тіла та його виразного потенціалу.
«Портрет Воллі Нойзіла» (1912) — ця картина є портретом коханої та музи Шіле Воллі Нойзіла. Картина вирізняється насиченою емоційною виразністю, сміливою графічністю.
«Обійми» (1917) — на цій картині зображено дві оголені фігури, обійняті, їхні тіла переплетені. Картина є оспівуванням людської сексуальності та краси людської форми, і це одна з найвідоміших робіт Шіле.