Імпресіонізм

Імпресіонізм був основним художнім рухом, який виник у Франції в 1870-х роках. Визначити імпресіонізм складно, оскільки його характеристики подібні до характеристик інших рухів, що процвітали приблизно в той самий час. Загалом, імпресіонізм приділяв надзвичайну увагу тимчасовим ефектам світла та атмосфери. Цей рух характеризується натуралістичним стилем, короткою довжиною та нещільними мазками пензля, що передають відчуття моменту, коли спостерігався вигляд, що малюється (звідси і його назва); їх не хвилюють деталі чи чіткі обриси. Художники-імпресіоністи мали цілком певний набір цілей, і однією з них була зміна стандартів, за якими оцінювались твори мистецтва. Імпресіоністи розглядали свої картини як просто візуальне вираження енергії в природі, яку вони пережили. Вони хотіли, щоб їх глядачі відчували, що вони брали участь у створенні таких творів. Імпресіоністи були більше стурбовані спрощенням ціннісних відносин та кольорів, ніж детальними, натуралістичними зображеннями. Спрощення лінії та кольору можна знайти на багатьох картинах Моне, Мане та Ренуара. Імпресіоністи також намагалися надати своїй роботі відчуття безпосередності та безпосередності. Вони не хотіли, щоб їхні картини виглядали надуманими чи продуманими, тому вони прагнули змусити глядача відчути, що він насправді перебуває в присутності зображуваного предмета.