Маріанна фон Верефкін

Маріанна фон Верефкін (1860-1938) була російсько-німецькою художницею, відомою своїм внеском у розвиток експресіонізму та її участю в різних групах художників на початку 20 століття.

Народилася в Тулі, Росія, фон Веревкіна була дочкою багатого військового офіцера та матері, яка була досвідченою піаністкою. Вона виросла в привілейованому середовищі та отримала класичну освіту, вивчаючи музику, літературу та мови. В юності вона також проявляла інтерес до малювання та малювання, але її батьки не схвалювали мистецтво як професію для жінки.

У 1880 році фон Веревкіна переїхала до Санкт-Петербурга, щоб реалізувати свої мистецькі прагнення. Вона навчалася у Іллі Рєпіна, відомого російського художника, і зазнала глибокого впливу його реалістичного стилю. У 1892 році вона зустріла Олексія фон Явленського, ще одного учня Рєпіна, який став її компаньйоном, а згодом і чоловіком. Разом вони залишили Росію і оселилися в Мюнхені, Німеччина.

У Мюнхені фон Верефкін і Явленський почали співпрацювати з різними групами художників, у тому числі з «Блакитним вершником», рухом, який прагнув відійти від академічних традицій і прийняти новий, більш виразний стиль мистецтва. Фон Верефкін також був пов'язаний з Neue Künstlervereinigung München (Асоціація нових художників Мюнхена), до якої входили такі художники, як Василь Кандінський і Франц Марк.

Рання творчість фон Веревкіна характеризувалася реалістичним стилем, але поступово вона перейшла до більш експресивного, абстрактного стилю. Вона експериментувала з кольором і формою, часто використовуючи сміливі, інтенсивні відтінки та спрощені форми. На її творчість також вплинув інтерес до спіритизму та містики.

Найважливіші картини фон Веревкіна включають:

1. «Буря» (1904): ця картина вважається одним із ранніх шедеврів фон Веревкіна. На ньому зображений бурхливий пейзаж із драматичними кружляючими хмарами та відчуттям напруги та тривоги.

2. «Російська співачка» (1907): на цій картині зображена жінка в традиційному російському одязі, яка співає з великою інтенсивністю. Яскраві яскраві кольори та стилізовані форми передають відчуття енергії та емоцій.

3. «Чорна Діва» (1910): Ця картина зображує середньовічну статую Діви Марії. Використання Фон Веревкіним темних, похмурих кольорів і спотворених форм створює відчуття таємниці та благоговіння.

4. «Автопортрет із лампою» (1910): на цьому автопортреті зображено фон Верефкіна з лампою, що створює драматичний контраст між світлом і тінню. Спрощені кутасті форми та інтенсивні кольори передають відчуття самоаналізу та інтенсивності.

5. «Мандрил» (1912): ця картина показує мандрил, різновид приматів, у сміливій, стилізованій формі. Інтенсивні, яскраві кольори та спрощені форми створюють відчуття енергії та руху.

Підсумовуючи, Маріанна фон Верефкін була важливою фігурою в розвитку експресіонізму, і її творчість відображає її інтерес до спіритуалізму та містицизму. Її картини характеризуються сміливими кольорами та спрощеними формами, що передають відчуття емоцій та інтенсивності. Серед її найважливіших робіт — «Буря», «Російська співачка», «Чорна діва», «Автопортрет з лампою», «Мандрил».